10:14 Квіти України Людмили Жоголь | |
Людмила Євгенівна Жоголь - майстер художнього текстилю. Її творчий шлях
продовжується понад 50 років. У творчому доробку мисткині твори, які
відкривають цілий напрямок у художньому текстилі. Гобелен Людмили Жоголь постає
монументальним твором, виходить за рамки побутового призначення. Саме Людмила
Євгенівна одна з перших у 70-х роках минулого сторіччя почала використовувати
художній текстиль в оформленні адміністративних, громадських і житлових споруд. Безпосередня співпраця з видатними архітекторами - Володимиром Заболотним, Анатолієм Добровольським, Наталією Чмутиною, Ігорем Івановим, Олексієм Заваровим, Романом Гупалом, обумовила нове бачення мисткині місця і ролі художнього текстилю в сучасному інтер’єрі. Людмила Жоголь фактично є засновником національної школи як художнього текстилю, так і монументально декоративного розпису. У 70-80-х роках художниця була беззмінним керівником відділу монументально-декоративного мистецтва Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проектування (Київ ЗНДІЕП). Саме тут проявився організаторський талант мисткині. Діяльність відділу спрямовувалася на архітектурно-художнє вирішення найвизначніших громадських будівель України. Зусиллями Людмили Євгенівни у потужний колектив були об'єднані майстри художньої кераміки, текстилю, монументального малярства. Під її керівництвом розроблено ряд інтер'єрів унікальних споруд Києва: Будинку кіно, готелів "Москва", "Дніпро". "Україна", "Київ", "Русь", "Національ" тощо. Беручи участь у підготовці виставки,
я, разом з колегами, відвідав Людмилу Євгенівну в її майстерні. Вона справила
на нас надзвичайне враження. Незважаючи на поважний вік, мисткиня залишається
надзвичайно активною, життєрадісною людиною, продовжує творити. Твори Людмили Жоголь вражають розмаїттям
кольорових сполучень та оригінальністю художнього бачення. Вони сповнені
оптимізму. У гобеленах поєднуються фантасмагоричні квіти і декоративно-площинні
композиції. Особливо мене зацікавили архітектурні мотиви, що ніби вплетені в
композицію гобеленів, зокрема, впізнані
кожному золоті бані Києво-Печерської лаври, Видубецького монастиря, які ніби
виринають з квітучого розмаїття. Квіткові композиції є чи не найулюбленішим
мотивом творчості художниці. У монументальних
гобеленах майстриня завжди знаходить тонку грань між площинною декоративністю
та просторовим баченням, створюючи умовні декоративні твори, які сприймаються
як просторові композиції. Ліричний настрій створює особливий колорит творів - пастельні і яскраві, світлі й приглушені кольори поєднуються майстринею із надзвичайним смаком, адже техніка створення гобеленів має свої особливості: кольори повинні бути ідеально підібрані. Людмила Євгенівна сама фарбує нитки для своїх гобеленів, ретельно підбираючи тональні сполучення. Гобелен Людмили Жоголь постає
яскравим явищем в українському мистецтві, викликає справжню естетичну насолоду, зачаровує глядача. Гліб Чулюк-Заграй, мистецтвознавець,
старший науковий співробітник Дирекції художніх виставок України | |
|
Всього коментарів: 0 | |